четвер, 14 листопада 2013 р.

Двадцять перша неділя після П'ятидесятниці: притча про Сіяча, зерно та ґрунт (Лк 8, 4 – 15).

1. Контекст уривку та вступні зауваження.
            Читаючи Євангеліє від Луки можна зауважити, що воно містить в собі як мінімум cім тематичних частин: пролог (1,1 – 4), т.зв. Євангеліє дитинства (1, 5 – 2, 52), підготовка діяльності Ісуса (3,1 – 4, 13), діяльність Ісуса в Галілеї (4, 14 – 9, 50), роздуми з подорожі до Єрусалиму (9, 51 – 19, 27), діяльність Ісуса в Єрусалимі (19, 28 – 21, 38), Страсті та Воскресіння (22 – 24).[i] Кожна з цих вищеназваних частин у свою чергу ділиться на ще менші підсекції, за допомогою котрих автор різносторонньо представляє нашій увазі Добру Новину про те, що Бог зробив для нас у Ісусі Христі.

четвер, 7 листопада 2013 р.

Двадцята неділя після П'ятидесятниці (Лк 7,11-17) – воскресіння єдиного сина вдови з Наїну та питання: "Ким є Ісус"?

1. Контекст уривку та вступні зауваження.
Сьогодні прийнято за основу наступний поділ Євангелія від Луки: пролог (1,1 – 4), т.зв. Євангеліє дитинства (1, 5 – 2, 52), підготовка діяльності Ісуса (3,1 – 4, 13), діяльність Ісуса в Галілеї (4, 14 – 9, 50), роздуми з подорожі до Єрусалиму (9, 51 – 19, 27), діяльність Ісуса в Єрусалимі – Страсті – Воскресіння (19, 28 – 24, 53).[1]  Звідси, ширшим контекстом уривку Лк 7,11–17, який читаємо на Літургії в цю неділю, є частина Євангелія, яка розповідає про діяльність Ісуса в Галілеї (4, 14 – 9, 50). Вужчим контекстом для даної перекопи служить текст поміщений в Лк 7, 1 – 8, 3, котрий передає нам свідчення про перші відрухи віри осіб, які зустрілися з Ісусом та дуже серйозне запитання: "Ким є Ісус?" Лука допомагає своїм читачам знайти відповідь на це запитання переповідаючи історію про два чуда – зцілення слуги сотника з Капернауму (7,1 – 10) та воскресіння єдиного сина вдови з Наїну (7, 11 – 17); розповідь про свідчення Йоанові Хрестителеві (7, 18 – 35), прощення гріхів жінці грішниці в домі Симона Фарисея (7, 36 – 50) та згадка про жінок, які з своїх статків підтримували служіння Ісуса (8,1 – 3), – ще більше відкривають перед читачем таїнство особи Месії з Назарету.

суботу, 17 серпня 2013 р.

Восьма неділя після П'ятидесятниці (Мт 14,14-22) - помноження хлібів.

14,14 . А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15 . Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.» 16 . А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.» 17 . Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.» 18 . Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.» 19 . І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні - людям. 20 . Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21 . Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. 22 . І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
Цей уривок євангелія підкреслює надзвичайну силу Божого милосердя і любові, яка в розповіді Матея виливається двома цілющими струмками: зцілення та помноження хлібів.
 Ісус щойно втратив Йоана – свого родича і сподвижника, й це очевидно було наочним прикладом, що чекало на нього самого. Він відходить на самоту, але Його знаходять люди і тоді свій особистий смуток Він перемінює у співтерпіння з тими потребуючими – змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих (Мт 14, 14). Форма та стан дієслова змилосердився (εσπλαγχνισθηesplanhnisti) в грецькій мові відображає т. зв. passivum divinum, – вказує на Бога як на Підмет діяння. Таким чином Матей підкреслює, що Бог діє в Ісусі. Хоч починаючи з  подій представлених в Мт 12 релігійна еліта вороже протиставляється Ісусові, Він не замикається в собі й залишається відкритий на страждання та потреби інших.

пʼятницю, 14 червня 2013 р.

Неділя Святих Отців (Йо 17)

            В неділю Святих Отців на Літургії читаємо 17 главу Євангелія від Йоана, яку різні коментатори окреслюють подібними словами: Архиєрейська молитва Ісуса, Первосвященича молитва або Заступницька молитва. Цей текст в Йо 17 є найдовшою молитвою Ісуса в цілому Новому Завіті. В попередніх главах Євангелія Ісус діяв та говорив, а тут бачимо як Він молиться. Контекстом в якому відбувається ця молитва Ісуса є т. зв. Господня вечеря - остання вечеря Ісуса з своїми учнями, в часі якої Він не просто благочестиво медитує в молитві, але намагається поглибити та інтенсифікувати всі Свої останні слова до апостолів. Молитву в Йо 17 можна поділити на три головні частини:
I.     Ісус молиться за Себе (Йо17:1–5)
II.    Ісус молиться за Своїх учнів (Йо17:6–19)
III.   Ісус молиться за Своїх  майбутніх учнів (Йо 7:20–26)
            Нижче подаю детальнішу структуру та основні теми уривку, які можуть дати поштовх до більш плідних розважань та висновків[1].

суботу, 9 березня 2013 р.

М'ясопусна неділя. Притча про Страшний Суд (Мт 25, 31 - 46).

31 . Як же прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. 32 . І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 33 . і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. 34 . Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. 35 . Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36 . нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене. 37 . Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 38 . Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39 . Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе? 40 . А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили. 41 . Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; 42 . бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; 43 . був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене. 44 . Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? 45 . А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших - мені також ви того не зробили. 46 . І підуть ті на вічну кару, а праведники - на життя вічне.»          
          Євангеліє від Матея має досить унікальну структуру: серед розповідного матеріалу чітко виділяються п'ять окремих навчальних частин. Як не дивно, але в науковому світі, вперше цю закономірність відзначив американський вчений Bejamin Bacon щойно на поч. XX ст. Цей бібліст зауважив, що все навчання Ісуса Євангелист Матей помістив у п'ятьох великих блоках, які нагадують П'ятикнижжя Мойсея (Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня). Матей в такий спосіб хотів наголосити, що Ісус є немов новий Мойсей, який дає світові не просто новий Закон, але Новий Союз та новий спосіб життя. Так в Мт 5 - 7 (т. зв. Нагірна проповдь) Ісус закликає Ізраїль  бути істинним народом Божим та проголошує своєрідну конституцію Божого Царства. В Мт 10  Ісус посилає учнів на проповідь і навчає їх як проповідувати Боже Царство. Згодом в Мт 13 розповідаючи різні притчі Ісус навчає учнів про природу Божого Царства (як воно починається, росте і т. д). Далі в Мт 18 ми зустрічаємося з навчанням про те, яку природу повинні мати стосунки учнів Ісуса між собою та як повинні жити ті, які є новими людьми Царства - це т. зв. навчання про Церкву. Вкінці, в трьох главах (Мт 23 - 25), які передують розповідям про страсті та Воскресіння, всі лінії Євангелія сходяться до купи в розповідях про Суд та Милосердя.

суботу, 9 лютого 2013 р.

36-та неділя після Зіслання Св. Духа. Віра жінки хананеянки (Мт 15, 21 - 28)

21 . Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську. 22 . Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.» 23 . Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.» 24 . А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.» 25 . Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!» 26 . Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.» 27 . А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.» 28 . Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години.
Два висловлювання Ісуса в цьому уривку вражають і навіть шокують:  «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля» (15, 24) та  «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам» (15, 26). Виглядає, що Ісус не хоче допомогти жінці тільки тому, що вона язичниця – не ізраїльтянка. Що насправді відбувається?

суботу, 2 лютого 2013 р.

35 - та неділя після зіслання Св. Духа. Сліпий, який бачив більше ніж зрячі (Лк 18, 35 - 43).

35 . І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині. 36 . Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути. 37 . Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить. 38 . І він почав голосно кричати: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 39 . Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: «Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 40 . Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: 41 . «Що хочеш, щоб я зробив тобі?» «Господи», - сказав той, - «щоб я прозрів!» 42 . Ісус сказав до нього: «Прозри! Віра твоя спасла тебе.» 43 . І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.
Роздуми над цим недільним уривком основані на коментарі Bock, Darrell L.: Luke Volume 2: 9:51-24:53. Grand Rapids, Mich. : Baker Books, 1996 (Baker Exegetical Commentary on the New Testament) p. 1500 – 1512.

пʼятницю, 25 січня 2013 р.

34-та неділя після Зіслання Св. Духа. Розмова Ісуса з багатим управителем (Лк 18, 18 - 30).

18 . Один знатний спитав Ісуса: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» 19 . А Ісус озвавсь до нього: «Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог. 20 . Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.» 21 . Той же відповів: «Все це я зберіг змалку.» 22 . Почувши те Ісус, сказав до нього: «Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.» 23 . Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий. 24 . Глянув Ісус на нього й мовив: «Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже! 25 . Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.» 26. А ті, що слухали, сказали: «Хто ж тоді може спастися?» 27 . Він відповів: «Неможливе в людей, можливе є в Бога.» 28 . Тоді Петро промовив: «Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.» 29 . Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, 30 . і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.»
Уривок Лк 18, 18 – 30 складається з двох головних частин: розмови (обміну думками) Ісуса з молодим управителем (18, 18 – 23) та коментаря до цієї розмови (18, 24 – 30).  Деякі думки з приводу цього уривку я вже висловив 28 грудня 2012 (30-та неділя після Зіслання Св. Духа) і їх можна прочитати на цьому блозі. Сьогодні хочу додати лише кілька слів основаних на одному з моїх улюблених коментарів на Євангеліє від Луки (Bock, Darrell L.: Luke Volume 2: 9:51-24:53. Grand Rapids, Mich. : Baker Books, 1996 (Baker Exegetical Commentary on the New Testament)  в цьому коментарі врешті, можна знайти багато більше думок  на цей чудовий уривок Євангелія.