суботу, 24 листопада 2012 р.

25-та неділя. Погляд на ближнього: притча про Милосердного Самарянина (Лк 10, 25 – 37).

І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» 26 . А Ісус мовив до нього: «В законі що написано? Як там читаєш?» 27 . Озвався той і каже: «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.» 28 . «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.» 29 . Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: «А хто мій ближній?» 30. Мовив тоді Ісус, кажучи: «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого. 31 . Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. 32 . Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. 33 . Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. 34 . Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. 35 . На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся. 36 . Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?» 37 . Він відповів: «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього: «Іди і ти роби так само.»
Уривок Лк 10, 25 – 37 складається з двох  частин (10, 25 – 28: запитання про унаслідування вічного життя та 10, 29 – 37: заклику бути ближнім на прикладі милосердного самарянина) та об’єднаний вживанням спільних слів: ποιεω (poieo робити, чинити) у 10: 25, 28, 37 та πλησιον (plesion ближній, сусід, той хто є поруч) у 10: 27, 29, 36.

пʼятницю, 16 листопада 2012 р.

24-та неділя. Ісус – Господь над хворобами і смертю (Лк 8:40 – 56).

      Два переплетені чуда, – зцілення кровоточивої жінки після дванадцятирічної недуги та воскресіння дванадцятилітньої дочки начальника синагоги, – представляють наступний рівень розвитку теми про надзвичайну силу Ісуса. Попередньо Лука вже засвідчив про владу Ісуса над природою (втихомирення бурі на морі: Лк 8, 22 – 25) та демонами (зцілення Гергесинського біснуватого: Лк 8, 26 – 39). Тепер ми бачимо демонстрацію влади над хворобами та смертю (Лк 8, 40 – 56). У двох історіях з чотирьох, Ісус названий Наставником (επιστατα/epistata Лк 8, 24; 45); у трьох Він виявляє свою силу через слово-наказ (Лк 8, 24; 29; 54). Таким чином у двох частинах восьмої глави Лука розвиває дві дуже близькі теми: слухання і виконування слова Ісуса (притча про сіяча 8, 1 – 21) та сили, яка виявляється через Його слово (8, 22 – 56).

суботу, 10 листопада 2012 р.

23-тя неділя. Зцілення Гергесинського біснуватого (Лк 8, 26 - 39).

         Точне розташування місця,  де відбулося чудо, визначити важко через різний правопис в окремих манускриптах: мова йде про Гергесинську, Герасинську чи Гадаринську землі. Серед цих трьох різних місцевостей з огляду на географічні особливості здається, що саме Гергесинська земля, через її печери та стрімкі урвища в східній частині Галилейського озера, найбільше відповідає розповіді Луки.
         В Євангелії Луки вже згадувалося про те, як Ісус виганяв демонів (
4:31–37, 41; 6:18). Ця ж історія є чітким увиразнюванням спроможностей Ісуса – ми бачимо екзорцизм багатьох демонів з однієї людини. Сила, яка є в Ісусі перемагає кожну з супротивних сил представлених в чотирьох чудесах в Луки 8:22–56: всі сили – природа (буря на озері), демони (Гергесинський біснуватий), хвороби (жінка хвора на кровотечу) та смерть (дочка Яіра), – які вважаються сильнішими від людини і протистоять Богові як суперники відносно Його сили, – є представлені безпомічними та слабкими в цій частині Євангелія. Розповідь Луки дуже промовисто засвідчує – зв'язок з Ісусом приносить безпеку.