35 - та неділя після зіслання Св. Духа. Сліпий, який бачив більше ніж зрячі (Лк 18, 35 - 43).

35 . І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині. 36 . Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути. 37 . Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить. 38 . І він почав голосно кричати: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 39 . Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: «Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 40 . Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: 41 . «Що хочеш, щоб я зробив тобі?» «Господи», - сказав той, - «щоб я прозрів!» 42 . Ісус сказав до нього: «Прозри! Віра твоя спасла тебе.» 43 . І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.

Роздуми над цим недільним уривком основані на коментарі Bock, Darrell L.: Luke Volume 2: 9:51-24:53. Grand Rapids, Mich. : Baker Books, 1996 (Baker Exegetical Commentary on the New Testament) p. 1500 – 1512.

Четвертий (останній з черги) уривок про чудесне зцілення сліпого в часі подорожі Ісуса до Єрусалиму (13, 10 – 17; 14, 1 – 6; 17, 11 – 19), має особливе значення та стратегічне розміщення в контексті  богослов’я Євангелія від Луки: текст нав’язує лінії до попередніх та наступних уривків, щоб підкреслити унікальність постаті Христа, спасіння, яке Він дарує та дуже різні відповіді на великі Божі дари. Це чудо – єдине такого роду в Луки.

Зцілення сліпого – перша з двох подій у Єрихоні:  в Лк 18, 35 – 43 ми чуємо смиренний крик про милосердя, який є частиною благання про спасіння, а в Лк 19, 1 – 10  зображено Закхея як «модель відповіді» на дар спасіння: радість і великодушне служіння іншим. Лука підкреслює, що обидві зміни, які торкнулися двох цілком різних осіб, – є наслідком спасіння, яке дарує Христос (18, 42; 19, 9).

По друге. Уривок творить паралель до разючої відсутності розуміння учнів  (18, 31 – 34): апостоли сліпі до Божого плану так, як жебрак був фізично сліпий. Для обох сторін виходом з цієї дилеми є довіра до Ісуса та Його обітниць.  

По третє. Поведінка сліпого різко контрастує з поведінкою багатого юнака (Лк 18, 18 – 30). Багатий молодий чоловік має все і може бачити, хоча в дійсності є сліпий. Сліпий чоловік не має нічого та є сліпим доти, поки не довірить себе Ісусові, й тоді отримує все. Цей обмежений чоловік робить перше прилюдне, пряме визнання Ісуса як Месії. Парадоксальним чином це відбувається тоді коли Ісус наближається до Єрусалиму. На прикладі цих двох людей, Лука на практичному рівні підсумовує багатство свого матеріалу. Багатий відходить з нічим та є сумний через своє багатство. Бідний жебрак відходить славлячи Бога через радість відкриття очей та отримане спасіння. Хто має доступ до Божого благословення та Його спасенної сили? Той хто визнає потребу Божого милосердя. Хто є багатий перед Богом? Той хто іде з вірою за Ісусом. Божі скарби приходять до нас – через наше довір’я до Нього. Повна переміна ситуації сліпого чоловіка є ілюстрацією до Лк 18, 28 – 30 (28 . Тоді Петро промовив: «Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.» 29 . Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, 30 . і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.»).

Благання сліпого чоловіка є також паралельним до смиренної залежності митаря в 18, 9 – 14.

 Відкриття очей сліпим, показує наявність останніх часів, в яких Бог через Свого Сина починає пере ображувати світ (4, 18; 7, 22) й що сьогодні продовжує робити Церква Його Силою і в Його імені, аж доки Він не прийде. Однак, як тоді так і тепер, для звільнення від духовної сліпоти потрібна відповідь віри.

 Зцілення сліпого є виявом прихильності та милосердя Ісуса до убогих та відкинутих. Виявляти співчуття Ісус продовжує навіть тоді, коли тиск офіційної влади відносно Його особи стає просто не стерпний. Тоді, коли багато людей відійшли б на бік чи сховалися, – Він не перестає служити. Звідси, співчуття Ісуса та духовна чутливість убогих та відкинутих – є двома ключовими темами Луки. Цей Євангеліст промовляє просто і зрозуміло: Ісус з Назарету є обіцяний Син Давида, який творить діла «есхатону» (останніх часів) для всіх, хто готовий їх прийняти через відповідь віри. Його служіння стає причиною прослави та хвали Бога. Єрусалим близько, але Ісус продовжує служити. Лука запрошує: «Дивись Хто є Ісус так, як це зробив сліпий чоловік! Зір – це насамперед справа серця а не просто очей…».