субота, 30 липня 2011 р.

Сьома неділя після П'ятидесятниці (Мт 9, 27 - 35)

Текст Євангелія від Матея  розміщений в  9, 27 – 35 містить в собі три складові одиниці: розповідь про повернення зору сліпим (9, 27 – 31), розповідь про зцілення німого біснуватого чоловіка (9, 32 – 34) та вірш 9, 35, – який виконує роль проміжного підсумку діяльності Ісуса. Обидва чуда представлені вище – в контексті довшого наративу Мт 8, 1 – 9, 34 – служать для євангеліста унаочненням сповнення есхатологічного спасіння провіщеного пророком Ісаєю: «Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться.» (Іс 35, 5). Трохи пізніше, коли Йоан Хреститель пошле до Ісуса делегацію учнів, які спитають: «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?» (Мт 11, 3) – сам Ісус потвердить, що Його прихід та діяльність є сповненням всього провіщеного Ісаєю: «Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: 5 . Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. 6 . Щасливий, хто через мене не спотикнеться» (Мт 11, 4 – 6).

субота, 23 липня 2011 р.

Шоста неділя після П'ятидесятниці - Зцілення розслабленого (Мт 9, 1 - 8)

Євангелист Матей показує в чому є сила приходу Божого Царства – Ісус зціляє розслабленого. Грецький текст НЗ означує цю людину як παραλυτικος – paralitikos, що в перекладі на укр. мову означає також: кривий, кульгавий, понівечений, паралізований. Отже мова йде про людину, яка є дуже далекою від того стану в якому її сотворив Господь, а відповідно і від того, щоб чутися щасливою. Зцілення стає можливим завдяки звільненню від гріха, а від так і влади Сатани: слово гріх (в грецькій мові αμαρτια hamartia) дослівно означає – промах, відхід від цілі, хибний шлях. Людство відійшло від Бога – джерела Життя, завдяки хитрощам диявола, та внаслідок втрати довір’я і послуху до Бога. Це є основна причина всякого прокручення, руйнації та страждання. Важливо відзначити, що в даному випадку мова не йде про відпущення тільки особистих гріхів, які не конечно є безпосередньою причиною страждання цього хворого – мова йде про визволення людини з цього поля чи стану смерти, відновлення її природи ураженої гріхом, який тяжіє над цілим людством.

субота, 16 липня 2011 р.

П'ята неділя після П'ятидесятниці - Зцілення двох біснуватих (Мт 8, 28 - 9, 1)

Головним завданням Матея – є показати, як в Ісусі для нас приходить Царство Небесне (Боже). Звідси, екзорцизми, зцілення та інші надзвичайні діяння, слугують в наративі  євангелія презентацією космічного конфлікту між царством Бога та царством Сатани. Опис зцілення двох біснуватих, про яких іде мова в черговій т. зв. «діяльній» частині євангелія має чітко визначену ціль – показати, що демонічні сили, які здавалося б цілковито керують світом, є нічим перед абсолютною владою Ісуса, та будуть остаточно знищені в часі Його другого славного приходу. Зараз же, – і євангеліст це чітко підкреслює, – з приходом Ісуса вже почався цей есхатологічний час. Після демонстрації влади над силами природи – утихомирення бурі на морі (Мт 8, 23 – 27), Ісус втихомирює бурю в серцях біснуватих людей.   Він, не веде з бісами переговорів (які тут, подібно як і в пустелі в часі спокус, визнають Його Сином Божим: Мт 4, 3 – 6), не бореться з ними, та навіть не вживає якоїсь формули чи процедури екзорциста – Ісус вживає тільки одне слово в наказовій формі: «Ідіть» (Мт 8, 32). На жаль для людей, серед яких жилі ці нещасні дорожчими виявилися свині.

субота, 9 липня 2011 р.

Четверта неділя після П’ятидесятниці – зцілення слуги сотника.


Уривок з євангелія від Матея розміщений  у 8, 5 – 13 розповідає про зцілення слуги сотника з Капернауму. Це надзвичайне свідчення євангелиста, подібно як і уривок, що його випереджує та розповідає про зцілення прокаженого (8, 1 – 4), в наративі євангелія слідує одразу після Нагірної проповіді, яка міститься в 5 – 7 главах. Спочатку Ісус навчає словом, а потім тим самим словом діє – зціляє. Іншими словами: після навчальної частини євангелія, слідує діяльна частина. Так повторюється аж п’ять разів, кожний з котрих закінчується подібною фразою «і як Ісус скінчив ці слова» (Мт 7, 28; 11, 1; 13, 53; 19, 1; 26, 1). В цей спосіб Матей демонструє, що Ісус є  той «новий Пророк»,  про якого заповідав Мойсей в книзі Второзаконня 18, 15: «Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатись». Таким чином, з одного боку Ісус як новий Мойсей (в Старому Завіті Мойсей  дав Ізраїлеві Тору – Вчення: Буття, Вихід, Левіт,Числа, Второзаконня)  проповідує новому Ізраїлеві (Церкві) з нового Синаю (Нагірна проповідь: Мт 5 – 7), а з іншого боку Він є незрівнянно більший ніж Мойсей: бо ж Є Господом, якого слово є «живе і діяльне» (Євр 4, 12).