Виключать вас із синагог. А й година настане, коли
то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. 3. Чинитимуть
вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали. 4. Сказав же я вам це, щоб ви
нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам
того, бо я був з вами. 5. Тепер же я іду до того, хто послав мене, - і жаден з
вас мене не питає: Куди йдеш? 6. Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку
сповнилося. 7. Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли
не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, - пришлю його до вас.
8. І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді:
9. щодо гріха - бо не вірують у мене, 10. щодо справедливости - бо йду до Отця
мого, і ви мене вже не побачите; 11. щодо засуду - бо князь цього світу
засуджений. 12. Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. 13.
Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не
промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.
Дуже часто віруючі євреї
просили у Бога суду (пор. Пс 17, 26, 43). Для нас «суд» співзвучний
«засудженню», але жителі Стародавнього Ізраїлю думали інакше. Вони боялися не
суду, а зволікань (таке нерідко траплялося і в ті часи). Якщо б тільки
вельможа, наділений владою, прислухався до їхніх скарг і виніс свій вирок! Але
найчастіше, сильним світу цього було не до скарг простих людей. І тоді
псалмопівці зверталися до Бога і просили Його вирішити, хто правий,
а хто винний.[i]
Досить часто в історії
Ізраїлю траплялося так, що весь народ опинявся в положенні скаржника, що очікує
суду. Сусідні сильні народи вторгалися в Палестину, руйнували міста,
спустошували землю, забирали в полон тисячі людей. А потім приходили інші завойовники
і гнали тих небагатьох, хто вцілів першого разу й залишався в Єрусалимі. Навіть
коли через багато років народ відпускали і дозволяли йому повернутися додому,
чергові агресори завойовували країну знову і знову, й відтак кожен на свій лад
принижував обезсилілих ізраїльтян. Люди,
котрі твердо вірили, що їх Бог, Господь, Творець світу, є також Бог праведний і
справедливий, повинні були якось собі це пояснити.
Їм здавалося, що вони
прийшли в суд. (У стародавньому світі не було державного прокурора, й тому
навіть кримінальну справу починали з скарги, яку приватна особа подавала проти
іншої приватної особи, а суддя повинен був «розсудити» їх: одного виправдати
або визнати справедливими його домагання, іншого покарати чи примусити до
чого-небудь). У цьому суді Ізраїль подавав скаргу проти інших народів. За яким
правом Вавилон, Сирія, Єгипет, Рим і всі інші гнітили народ Божий? Хіба вони
чимось заслужили перевагу перед Ізраїлем?
Деякі пророки -
найвідважніші, найбільш сміливі, розігруючи сценарій суду приходили до
висновку, що Ізраїль заслужив цю кару. Ісая говорить, що Ізраїль повстав проти
YHWH, і YHWH по заслугах обрушив кару на свій народ. Про це говорить Єремія,
про це говорить і Даниїл в главі 9.
Але ці ж пророки (а також
інші) мали видіння зовсім іншого Божого суду: Бог винесе вирок на користь
Ізраїлю і проти народів, які жорстоко і зарозуміло гнітили Ізраїль. У цих
видіннях суд обертається на благо Ізраїлю. Бог вирішує, що світ неправий, а
його народ - правий.
Тільки з урахуванням цих
пророцтв і єврейської концепції «світу» можна повною мірою зрозуміти цей досить
важкий для розуміння текст, який лежить в основі цього розділу. У віршах 8-11
мова йде про Святого Духа, «Утішителя» і «Помічника», про котрого йшлося і в
попередньому розділі. Він виступає адвокатом на суді і доводить, що світ
неправий. Однак основна відмінність полягає в тому, що народом Божим тут стають
послідовники Ісуса, а «світ» охоплює не тільки язичників, але й народ Ізраїлю -
тих його членів, хто не прийме Ісуса.
Дуже важливо залишатися
мужніми. Святий Дух виступить адвокатом учнів Ісуса на суді (мається на увазі
не стільки земні судилища, які їх, звичайно, чекають, але й суд небесний, на
якому вони будуть протистояти «світові»). Дух доведе, що світ неправий, причому
в трьох найважливіших аспектах.
По-перше, Дух покаже, що
світ неправий у своєму ставленні до гріха, іншими словами, світ гріховний, а
доказом гріховності, як ми вже неодноразово переконувалися у Йоана, служить невіра в Ісуса. Ісус наполягає: світ не
забажав прийняти Його, бо люди вибрали власні дороги замість Божих доріг.
По-друге, Дух покаже, що
справедливість світу є спотворена. Світ вважає, що справедливість на його боці,
проте оправдання Ісуса - який «піде» і вознесеться до Отця - послужить знаком,
подібним до того, котрий згадується в Даниїла 7, того, що Живий Бог уже виніс
свій вирок щодо Ісуса. Ви жадаєте справедливості? Бог уже проголосив Ісуса
справедливим і праведним, і послідовники Ісуса приймають цей вердикт.
По-третє, Дух доведе, що
світ неправий у своєму ставленні до суду, причому тут це слово означає
«засудження». Світ думає, що має право судити Ісуса і його послідовників, але
найближчі події - смерть і воскресіння Ісуса - виразно виявляють оману світу.
Ці події підтверджують, що «князь світу цього», темна сила, що тримала в
рабстві людський рід, уже засуджений. Його влада зруйнована. Сама смерть, зброя
тиранів і Сатани, переможена.
Саме в контексті
вищесказаного ми можемо зрозуміти, чому «адвокат» названий «Утішителем»:
оскільки Святий Дух доведе неправоту світу, послідовники Ісуса, котрі заради Його імені витерпіли переслідування і
ненависть, можуть бути впевнені, що суддя світу виправдає їх і здійснить
справедливість.
Одним з способів
якими Св. Дух здійснює Свою справедливість є посередництво людей, в яких Він мешкає. Чи
достатньо ми пізнаємо Писання та відкриті до Господа, щоб у важких ситуаціях
Св. Дух міг пропонувати через нас Свої розв'язки? Чи може Він нашими устами свідчити на користь тих, хто страждає від
несправедливості та гноблення ?
[i] Коментар оснований на Tom Wright,
John for Everyone Part 2: Chapters 11-21
Pt. 2 (New Testament for Everyone) SPCK 2002 Kindle Edition, Kindle
Location 1438-1499
Немає коментарів:
Дописати коментар