пʼятниця, 22 травня 2015 р.

Св. Дух Утішитель (Йо 14:10-21).

Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. 11. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. 12. Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, - бо я вже йду до Отця мого. 13. І все, що попросите в моє ім'я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. 14. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім'я. 15. Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете. 16. І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, 17. Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас. 18. Не полишу вас сиротами; я прийду до вас. 19. Ще трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити. 20. І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас. 21. Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе.»
          Ісус обіцяв учням послати Свого Духа, Своє дихання, Своє внутрішнє життя. Тут і далі він позначає цього Духа особливим терміном: він говорить, що Отець пошле нам Утішителя або «Помічника». Це і є Дух.[i]
          Грецьке слово, яке в одних перекладах передається як «помічник», а в інших - як «утішитель» багате  на різноманітні значення. Це не просто людина, котра порадою чи фізично бере участь в якихось наших діяннях, хоча і це значення також присутнє: як ми переконаємося, Дух дає Божому народові сили та енергію, щоб люди могли робити все, як треба, жити по-божому, свідчити світові про любов Ісуса.
          В перекладах найчастіше використовується слово «Утішитель». Втіха - це чудовий і дивовижний процес! Чи бачили ви коли не-будь, як хтось перенісши трагедію, горе, знаходить силу завдяки тому, що поряд з ним знаходяться інші люди, обіймають його, підтримують? Цих сил вистачає, щоб пережити поточну хвилину, потім ще одну і ще одну. Зовні ніби нічого й не змінюється, трагедія залишається трагедією, мертві не повертаються, але підтримка друзів дає нам здатність впоратися з ситуацією. Вона дає нам сили.
         
         Це слово також можна перекласти як «заступник». Заступник, адвокат, встає в суді, щоб представити судді та присяжним точку зору свого підзахисного. Адвокат заступається за іншу людину. Ісус знав, що його послідовників будуть переслідувати, в тому числі й офіційно. Але він бачив і інший суд, той, який давно був відомий в традиціях юдаїзму: небесний суд на чолі з самим Богом. У цьому суді кожен може розраховувати на те, що його справу буде вислухано, що Бог не забуде про його справу, бо за нього буде особисто клопотати Дух. (Приблизно те ж саме Павло говорить в Рим 8:26-27.)
          Таким чином, сучасні християни опиняються, як це не парадоксально, навіть у кращому становищі, ніж був сам Ісус. В часі коли жив Ісус, Його послідовники могли інколи звершувати дивовижні речі, - в Євангеліях розповідається про те, як Ісус дав їм владу здійснювати зцілення, подібні до Його чудес (напр. Лк 9:1-6; 10:17). Але здебільшого вони слідували за Ним без повноти розуміння і, коли Його не було поруч, не могли нічого зробити самі (напр. Мк 8:18, 28-29).
          Тепер, у Дусі, вони можуть здійснювати найрізноманітніші вчинки. Коли Ісус «йде до Отця», тобто власною смертю і воскресінням завдає поразки силам смерті, перед учнями розкриваються нові можливості. Всі «діла», які Він учинив - про це Він не втомлюється їм повторювати, - служили свідченням того, що в ньому діє Отець. Тепер  Він обіцяє учням, що вони будуть спроможні на ще більші звершення.
          У цьому ж контексті вперше звучить (а потім кілька разів буде повторена) дивовижна обіцянка про силу молитви: «Чого попросите в ім'я Моє, те вчиню». Зрозуміло, це не означає, що нам слід застосовувати вислів «в ім'я Ісуса» до всіх наших бажань, інколи цілком  егоїстичних, та небезпечних як для нас самих так і для оточуючих. Слово «ім'я», як і в більшості культур, містить в собі «характер» і «репутацію».
          Таким чином, молитва в ім'я Ісуса виголошується тоді, коли ми починаємо осягати, хто є Ісус, коли наше життя починає зливатися з Його життям, Його любов'ю і задумом. Тут ми починаємо розуміти, що слід робити, до чого нам слід прагнути в межах нашої відповідальності, якими ресурсами ми володіємо для досягнення мети. І тепер, коли ми просимо щось, ми й справді попросимо «в ім'я Ісуса», заради більшої Його слави, а значить, і заради слави Отця (в. 13). Але не випускаймо з уваги і вражаюче «все, чого б ви не попросили». Все - Він сказав це, і Він здійснить це.
          Останні три вірші цього уривку містять найбільш чудові обіцянки, на які ми можемо повністю покластися, адже Ісус перебуває з нами в Дусі. Ми «побачимо» Його, доступно і очевидно, очима віри. Ми розділимо Його нове життя. Ми отримаємо найглибше богословське знання: осягнемо, що Він «в Отці», і ми «в Ньому» і Він «в нас». Непорушні узи любові з'єднають нас з Ісусом і Отцем. І ця обіцянка повертає нас до початку уривку: Ісус явить Себе нам. Це була чудова новина для учнів в часі Тайної Вечері, а сьогодні ми можемо все це вже переживати.
          В цьому уривку сходяться всі ключові теми Євангелія: істина про внутрішнє життя Отця і Сина, істина, яка сама є любов'ю та полум'ям, і закликає нас зігрітися, увійшовши в осередок Їхньої любові, - в святая святих.
          Постановімо собі, щоб кожного вечора, роблячи іспит совісті, довірливо та відважно відкривати Св. Духові своє серце, бо Він наш Утішитель та милосердний Заступник. У всіх своїх починаннях та найважливіших рішеннях просімо проводу Св. Духа. Пильнуймо, щоб наше серце, було храмом Св. Духа, а не печерою розбійників.




[i] Коментар оснований на Tom Wright, John for Everyone Part 2: Chapters 11-21 Pt. 2 (New Testament for Everyone) SPCK 2002 Kindle Edition, Kindle Location 1140-1190

Немає коментарів:

Дописати коментар