субота, 11 березня 2017 р.

Друга неділя Посту. Зцілення розслабленого (Мк 2:1-12).

Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. 2. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. 3. І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. 4. А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. 5. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи.» 6. А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7. «І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?» 8. Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: «Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9. Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого: 11. Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому.» 12. Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: «Ніколи ми такого не бачили!».
          «У цьому епізоді, як у краплі води, відбивається все Євангеліє від Марка: Ісус навчає і зцілює, йому висувають обвинувачення в блюзнірстві, Ісус відстоює свою правоту. Зцілення хворого паралічем - передвістя нового життя, яке сам Ісус отримає у воскресінні і розділить з усіма, хто того забажає. Отже, ключовий вірш - десятий: «Син людський має владу прощати гріхи на землі».
          Вираз «Син людський» в устах Ісуса міг означати просто «Я» чи «хтось, подібний до Мене». Але в Книзі Даниїла, в 7-й главі, нам дається ключ до глибшого тлумачення цього виразу у Марка. У старозавітному тексті «хтось подібний до Сина людського» виступав від імені істинного народу Божого: сили зла обрушилися на нього, але Бог врятував його, виправдав, підтвердив його праведність і дав владу. У Книзі Даниїла ця влада означає право здійснювати Боже правосуддя, а у Марка відбувається несподіваний поворот: це теж влада, але влада дарувати Боже прощення».[1]  
          Книжники, дуже швидко зрозуміли, що прощаючи гріхи Ісус заявляє, що є Богом. Щоб показати, що гріхи є справді прощені, Ісус дає наочне підтвердження своєї влади звертаючись до розслабленого з словами: «Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому» (2:11).
          Господь може зробити все...будь-яке чудо. Він постійно творить чудеса... Найбільш промовистими, але часто найменш помітними й найменш усвідомленими  чудами є сотворений світ, я і ти, та Його Страсті і Воскресіння з великої любові до тебе і до мене. Ця любов настільки велика, що за словами Ісаї "Він (Ісус) наші недуги взяв на Себе, Він ніс на Собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив. 5. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані" (53:4-5). Тому псалмопівець закликає: "Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. 3. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 4. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 5 . Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність" (Пс 103:2-5).
          Марко запрошує своїх читачів спромогтися на інші, - на перший погляд незначні, але насправді надзвичайно важливі (та можливі!) чуда, які потрібні для того, щоб Господь міг творити ще більші чуда. Цими чудами є здатність бачити, дарувати час, любити, співчувати, виявляти милосердя до всіх хто цього потребує, а разом з усім вище переліченим (і всім не переліченим!) - довір'я до Ісуса, та впевненість, що Він може відповісти  на всі наші прохання та що саме Він є той, кому можемо принести всіх зранених, розслаблених, відкинутих, самотніх, й отримати зцілення; принести страх, непевність, сумніви та розчарування, а відійти потішеними та умиротвореними; принести в сердечній молитві та в спосіб не менш радикальний ніж це зробили четверо друзів розслабленого…
          В Мк 10:45 Ісус сам пояснює суть своєї місії: «Син Людський (Чоловічий) прийшов не на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох». Він хоче послужити всім - насамперед тим, які не мають нікого, хто їх привів би (привіз, приніс) до сучасного дому Отця, - храму, парафіяльної спільноти,- які в значно більшій мірі покликані бути домом молитви для усіх народів (пор. Мк 11:17; цікаво, що подія, про яку йдеться в сьогоднішньому євангелії, правдоподібно відбувалася в домі Ісуса в Капернаумі), в якому кожна людина є люблена та бажана своїми братами і сестрами. Зрештою, Господь хоче мати свій дім насамперед у серці тих хто найбльше зранений та самотній. Для того, щоб це зробити, Він потребує допомоги кожного з нас. Важливо усвідомлювати, що Він налаштований дуже серйозно - Воплочення, Смерть і Воскресіння, - є найкращими підтвердженнями для цього.
          Для мене і для тебе залишається роль одного з цих чотирьох, про яких згадує Марко в Євангелії цієї неділі...

P.S. Інші мої думки про цей уривок Євангелія, є на цьому блозі за наступним посиланням: http://slovobozhe.blogspot.com/2011/03/2-1-12.html





[1] Wright, N. T. Mark for Everyone (The New Testament for Everyone).  Westminster John Knox Press 2004,  Kindle Edition p. 17

Немає коментарів:

Дописати коментар