Коли
ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш,
ніж оці?» - «Так, Господи, - відрікає той йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» Тож
мовить йому: «Паси мої ягнята!» 16. І знову, вдруге каже до нього: «Симоне
Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, - відвічає йому, - ти знаєш, що люблю
тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!» 17. І втретє йому каже: «Симоне Йонин!
Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш
мене», - то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І
каже йому Ісус: «Паси мої вівці! 18. Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти
молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся,
то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не
схочеш.» 19. Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І
промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!» 20. І обернувшись, бачить
Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився
йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?» 21. Тож
побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?» 22. «Якщо я хочу, -
відрікає йому Ісус, - щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того
діло? Ти йди за мною!» 23. Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не
вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу,
щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?» 24. Це той
учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення -
правдиве. 25. Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці
записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.
Діалог Ісуса і Петра - одна з найунікальніших сцен в
Біблії, а можливо й, у всій світовій літературі. І що найважливіше: на знак
прощення Ісус дає Петрові нове завдання. Коли Петро ісповідує свою любов до
Ісуса, той не відповідає йому: «Ну, раз так, тоді все гаразд». Ні, Він каже:
«Раз так - годуй моїх ягнят. Паси моїх овець. Годуй моїх овець. Тобто, якщо
любиш, то служи іншим».
Три запитання - як три відречення Петра. Три - число
повноти, три - число пам'яті. Запах багаття нав'язується до цієї сцени. Обидва
повертаються в ту ніч, ніч випробування для Петра і для Ісуса. Але завдяки
стражданням Ісуса страждання Петра можуть бути зцілені. Ісус - пасхальний
Агнець, який узяв на себе гріхи світу, і гріх Петра, і ваш гріх, і мій.
У цій сцені на березі озера Ісус дарує Петру таке
переживання, котре згладжує усі сліди його зречення. Петро відрікся від Ісуса
тричі. Тричі Ісус запитав Петра, чи він Його любить. Коли Петро відповідав
"так", Ісус велів йому пасти Його овець. Одна справа сказати, що ви
любите Ісуса, цілком інша - довести своє бажання служити Йому. Петро покаявся,
і тепер Ісус просить
його виконувати Боже доручення
Перший раз Ісус
запитав: "Ти дійсно любиш Мене
більше, ніж вони?" - вживши дієслово, яке виражає вольову і жертовну
любов (грецькою "агапао").
В другому запитанні Ісус більше не згадує про інших учнів і знову вживає це
саме дієслово. У третьому запитанні вжите дієслово, котре позначує
прихильність, симпатію та братську любов й дослівно надає наступне значення
запитанню: "Чи ти справді Мій друг?
"(грецькою "філео").
Петро натомість в кожній своїй відповіді вживає дієслово "філео".
Деякі екзегети пробували пояснити чому вживаються різні
дієслова. З одного боку через те, що в Новому Завіті ці поняття часто
використовуються як взаємозамінні синоніми, цій обставині можна було б не
надавати особливого значення. Те саме стосується й трьох доручень Петрові, - різні
слова (вівці, ягнята) не мають якогось спеціального богословського значення.
Однак, з іншого боку для християнської духовності,
розуміння наших взаємин з Ісусом та як результат, - нашого служіння, дієслова агапао
та філео мають також особливе, -
глибше, духовне значення. Йдеться про те, що Ісус любить нас як і не вимовною,
безкорисливою та жертовною Любов'ю, й так само є нашим найкращим товаришем.
Відповідно, й ми служимо Йому та ближнім, бо досвідчили на собі як Його
жертовну так і приятельську, вірну любов.
У відповідь на запитання, Петро каже до Ісуса: "Ти все знаєш", й тим самим
підкреслює всевідання та божество Ісуса. Якщо, Ісус знає усе, то без сумніву
Він знає серце Петра й тому доручає йому пасти Його ягнята. Ісус як істинний
Пастир (Йо 10:11, 14) призначає Петра та
інших апостолів провадити Божий народ. Свою любов до Ісуса Петро зможе продемонструвати
любов'ю до Божого народу, та годуванням його Словом та Євхаристією. Любов
Христа в серці Петра стає силою та динамікою його служіння. По сьогодні ця
любов Бога, котра дарує прощення та нове життя, є основною причиною та
внутрішньою силою служіння Церкви.
Той факт, що, незважаючи на зречення Петра від свого
Господа, Ісус повністю простив його і поклав на нього обов'язки апостола,
вселяє справжню надію в сучасних християн, які відчувають свої провини супроти
Ісуса й думають, що їх гріхи не можуть бути прощені.
Ісус не чекає від нас швидких поверхневих відповідей. Він
проникає в саму глибину серця кожної людини. Стоячи обличчям до обличчя з
Христом, Петро повинен був усвідомити свої справжні почуття і спонукання. Його
відповідь Христові - була відповіддю любові на Любов. Усе його наступне життя
стало служінням, саме завдяки силі унікального досвіду любові Христа.
Як би ви відповіли на подібне питання Ісуса? Чи любите ви
Його? Чи можете сказати, що ви є друзями Ісуса? Чи досвідчивши Його любов ви
готові служити іншим та як служив Ісус, Його апостоли, їх наступники єпископи
та всі хто живе проголошенням Доброї Новини?
Немає коментарів:
Дописати коментар