А
йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і
Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив:
19. «Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.» 20. І ті негайно кинули сіті
й пішли за ним. 21. Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова,
сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої
сіті, і їх покликав. 22. Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли
слідом за ним. 23. І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах,
звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в
народі.
Щоб зрозуміти духовну логіку цього
недільного читання, слід поглянути на нього в контексті читань Літургійного
року - зокрема текстів двох попередніх неділь: П'ятидесятниці та неділі Всіх Святих.
В празник П'ятидесятниці церква читає
Євангеліє про нове життя, яке Господь хоче подарувати кожній людині. Уривок з
Євангелія від Йоана (7:37-52) дуже конкретно вказує на спосіб як це має відбутися - вживаючи символіку води, котра дає
абсолютно нову якість життя, Ісус говорить про Св. Духа: кожен, хто повірив в
Ісуса (довірив Йому своє життя), отримує обіцянку, що в ньому буде мешкати Дух,
- особистісна та оновлююча присутність Бога. Книга Діянь апостолів, засвідчує,
що на п'ятдесятий день після Воскресіння Ісуса ця обіцянка сповнилася і на
апостолів зійшов Св. Дух (пор. Дії 2:1-11), який цілковито перемінив їх життя - з переляканих
та розгублених людей вони перетворилися на енергійних та відважних свідків
(див. цілу книгу Діянь).
В першу неділя після П'ятидесятниці згадуємо
всіх святих - тобто тих осіб, які
впродовж історії Церкви прийнявши благодать Св. Духа, були завжди готові
свідчити Христа (пор. Мт 10:32-33), навіть якщо це вимагало ставити Бога понад
усе (пор. Мт 10:37-38) та долати найрізноманітніші перешкоди та спокуси (пор. Мт 19:27-30). Читання з Апостола цієї
неділі (Рм 2:10-16) каже, що все це стало можливим завдяки одній дуже важливій
рисі, якою можна охарактеризувати поведінку учнів Ісуса в усіх часи - вірі, - котра в біблійній мові означає
радикальне довір'я свого життя Христові (пор. Євр 11:38-12:2).
Друга неділя після П'ятидесятниці
пригадуючи нам покликання апостолів, каже, що Господь ще не завершив Своє діло
нового творіння (пор. 2 Кор 5:17). Подібно як колись звичайним рибалкам - "Симонові, що звався Петром, та Андрієві,
- його братові, а також Яковові, синові
Заведея, та Йоанові,- його братові (пор.
Мт 4:18,21)" - Ісус сьогодні каже до мене і до тебе:"Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей".
Сьогодні, як і тоді, серед численних викликів та небезпек, цей заклик
виглядає надто радикальним та шокуючим. Проте тоді, коли до Ісуса "приносили всіх хворих на різні недуги,
знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх"
(Мт 4: 24). Сьогодні таких людей навколо не менше, й Ісус сподівається, що коли
ми відповімо на Його заклик, Він зможе дати нам силу Свого Духа та радість
буття новим творінням, щоб уже через нас - таких простих і слабких, - як ці
рибалки, - переображувати навколишній світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар