середу, 11 травня 2016 р.

Неділя Мироносиць (Мк 15:42-16:8).

Коли настав уже вечір, - тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою, 43. - Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. 44. Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. 45. Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; 46 . а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; 47. Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено. 16, 1 . Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. 2. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, 3. та й говорили між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?» 4. Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, - був бо дуже великий. 5. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, - і вжахнулись. 6. А він до них промовив: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. 7. Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам.» 8. І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.
         Сьогодні можна спостерігати досить дивні тенденції, котрі знайомлять нас із "творчістю" багатьох псевдо-науковців, які наслідуючи моду започатковану ще в епоху Просвітництва, оспорюють історичність смерті, погребення та воскресіння Ісуса Христа. Формат цього допису не дозволяє проаналізувати всі ці чудернацькі теорії та гіпотези, які більше говорять про їх авторів, ніж про засновника християнства, й тому обмежуся тільки окремими узагальненими тезами та твердженнями.
        Текст Євангелії від Мк 15:42-16:8, який читаємо в третю неділю після Пасхи, містить дуже важливі твердження, котрі відкривають перед кожним глибину любові Бога до людини, яку, поміж численними свідченнями впродовж історії існування людства, в особливий та унікальний спосіб, Господь виявив через воплочення, життя, смерть, погребення та воскресіння Ісуса з Назарету. Саме події пов'язані з життям, смертю, погребенням та воскресінням Ісуса, піддавалися найбільшим нападам та критиці всіх тих, котрі поставали перед фактом унікального ставлення Бога до людини. Якщо всі науковці розуміли, що заперечувати історичність життя Ісуса Христа є просто неможливо, - з огляду на численні об'єктивні історичні факти, - то частина дослідників, під впливом тоталітарних ідеологем просвітництва, ніяк не могла змиритися з фактами смерті та погребення Ісуса. Реальність Божої любові в смерті та погребенні Ісуса Христа, шокувала й ставала таким викликом, який за законами діалектики, мав спонукати всіх, хто поставав перед фактами цих подій, до відповіді віри, навернення, й готовності вручити своє життя тому, кого Новий Завіт радісно називає Господом. Оскільки чесність для багатьох дослідників Писання обходилася б надто дорого, - потрібно ж було повністю перебудовувати своє відношення до особи Христа, - то деякі з них час від часу нагадували про себе в не надто науковий, проте досить галасливий та ефективний спосіб - проголошуючи численні псевдо сенсації стосовно смерті та погребення Ісуса (які нібито насправді не відбулися). Ці любителі людської слави докладали максимум зусиль, щоб витворювати різні конспіративні теорії, про те, що Церква щось приховує та перекручує. Прекрасний аналіз всіляких гіпотез, які мають відношення до смерті, погребення та Воскресіння Ісуса зроблений Крейгом Евансом та Ніколасом Томом Райтом в їхній спільній книжці "Ісус: останні дні. Що відбулося насправді". В цій та інших книгах вище названих авторів читач знайде об'єктивні висновки сучасних біблійних досліджень на цю тему[i]. Натомість в цей Пасхальний час дозволю собі присвятити трохи більше уваги унікальному фактові Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.