1. Коли Ісус
народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим
зо Сходу 2. і спитали: «Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його
зорю на сході й прийшли йому поклонитись.» 3. Почувши це цар Ірод, стривожився,
і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних,
він випитав у них, де Христос має народитися. 5. Вони йому сказали: «У Вифлеемі
Юдейськім, бо так написано пророком: 6. І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не
менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ,
Ізраїля.» 7. Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про
час, коли зоря з'явилась, 8. і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: «Ідіть та
розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов
йому вклонитись.» 9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що
її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де
було дитятко. 10. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли
до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю його, і, впавши ниць, поклонились
йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12.
І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край
свій.
Дванадцять віршів другої глави Матея… Читаю й відчуваю,
що швидше ніж розум реагує серце. Щоб бодай трохи усвідомити грандіозність
новини, яка міститься тільки в одному першому вірші, потрібно перепустити через
серце всі події, які криються в Біблійній історії Старого Завіту… «Коли Ісус
народився в Вифлиємі» (Мт 2, 1)… Те, що не можна собі уявити, й про що
багато людей навіть не мріють, справді сталося. Щоб це почати усвідомлювати,
потрібно прийти до храму, сісти, й уподібнившись до Пречистої Діви Марії та
пастушків, – дивитися на ясла й красу та символізм богослужінь, слухати
літургійні та біблійні тексти, розважати над побаченим й почутим, щоб вкінці
звільнивши серце від страхів та сумнівів цілим своїм єством прославляти
воплоченого Бога (пор. Лк 2, 19 – 20: Марія
ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20 . А пастухи
повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили,
так, як їм було сказано).
Дванадцять віршів
Євангелія празника Різдва розповідають дуже багато – їх можна порівняти до
ікони. Пропоную кілька основних штрихів, які допоможуть сфокусувати нашу увагу
на головних тематичних лініях та спонукатимуть до більших рефлексій в цьому
благодатному часі.
